Wojna rosyjsko-ukraińska

Живу з надією на перемогу сил Світла над пітьмою

Переді мною сидить тендітна шляхетна жінка. Ми п’ємо каву та розповідаємо одна одній свої життєві історії. Війна змінила наші життя раптово, ввірвавшись у злагоджений ритм звичок, родинних зв’язків, побуту та діяльності.

Ольга Кульчицька, народна артистка України, акторка академічного київського театру ім. Лесі Українки, була змушена із-за війни, розв’язаної Путіним, покинути Батьківщину заради порятунку свого неповнолітнього сина.

Пані Ольга закінчила Київський інститут театрального мистецтва ім. Карпенка-Карого у 1993 р. У театрі ім. Лесі Українки працювала з 15.10.1994 р. до початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Дізнавшись, що я пишу до польськомовного видання акторка повідомила, що має сентимент до всього польського. Про своє польське походження знає небагато. Її прабабка по батьківській лінії, Євгенія Скомська, навчалася у Варшавському Інституті Шляхетних Дівчат. Сама пані Ольга є корінною киянкою. Її мама росіянка, а батько українець. «Коли у шістнадцять років я отримувала паспорт, то записалася українкою, бо це було для мене принципово важливо» —говорить пані Ольга. Зараз Ольга Кульчицька разом з сином проживає у Німеччині. Тут знайшли притулок більше мільйона українців. У кожного своя історія, пов’язана з війною і пані Ольга вирішила поділитися своїм смутним досвідом українки з читачами «Мозаїки Бердичівської». Dalej