Studia po polsku na Ukrainie?

Nic prostszego!

Sposobów na zdobycie dyplomu ukończenia studiów jest wiele. Jednym z nich jest e-learning, czyli edukacja przez Internet.

Do najbardziej znanych w Polsce uczelni kształcących za pomocą tej metody należy Polski Uniwersytet Wirtualny (PUW). Ma on swoich studentów ma na całym świecie: w USA, Emiratach Arabskich, na Cyprze, Korsyce, ale także na Ukrainie. Co tych wszystkich ludzi motywuje do podjęcia studiów na tej, a nie innej uczelni?

Odpowiedzi jest kilka. Jedną z nich jest na pewno to, że studia na PUW-ie prowadzone są właśnie przez Internet, dzięki czemu można zdobyć polski dyplom, mieszkając na przykład na Ukrainie. Dalej

«Potop polski» w Rzymie — beatyfikacja Jana Pawła II

Ktoś nieobznajomiony w temacie będąc w Rzymie na przełomie kwietnia i maja mógłby wyrazić zdziwienie obecnością nieprzeliczonej masy ludzi różnych ras i narodów. Bo choć ulice Wiecznego Miasta zawsze pełne są różnorodnych turystów, którzy ściągają tu aby zobaczyć pamiątki starożytności, niezliczone muzea i galerie, to jednak tym razem nie byli to zwykli turyści. Dalej

Nierozdzielny człon

Bez większego rozgłosu przeszła w Polsce 65-ta rocznica powrotu do Macierzy ziem zachodnich i północnych, funkcjonujących przez wiele lat pod mianem Ziem Odzyskanych. Chodzi tu o Dolny Śląsk, Opolszczyznę, Ziemię Lubuską, Pomorze Zachodnie, część Pomorza oraz Warmię i Mazury. I o takie miasta — symbole, jak Wrocław, Legnica, Opole, Zielona Góra, Szczecin, Koszalin, Gdańsk, Elbląg i Olsztyn. Łącznie te ziemie nad Odrą, Nysą Łużycką i Bałtykiem obejmują obszar 101 tys. km kw., czyli prawie 1/3 terytorium Polski. Dalej

Lwowskie spotkania

8 kwietnia 2011 r. do Lwowa zjechali się parlamentarzyści i samorządowcy polskiego pochodzenia z Ukrainy. To spotkanie odbyło się w ramach projektu «Forum Parlamentarzystów oraz Samorządowców Polskiego Pochodzenia za Granicą» zorganizowanego przez Stowarzyszenie «Wspólnota Polska». W spotkaniu brało udział blisko trzydziestu samorządowców z zachodniej i centralnej Ukrainy. W przedsięwzięciu wzięli udział konsulowie generalni RP we Lwowie i Winnicy panowie Grzegorz Opaliński i Krzysztof Świderek. Stowarzyszenie «Wspólnota Polska» było reprezentowane przez członka zarządu Michała Dworczyka. Dalej

Jak lepiej uczyć polskiego

Stowarzyszenie Nauczycieli Polonistów Żytomierszczyzny istnieje już ponad dziesięć lat. Prezesem Stowarzyszenia jest Mirosława Starowierow. Pani Mirosława zawsze bardzo twórczo podchodzi do organizacji seminariów dla nauczycieli języka polskiego.

12 kwietnia 2011 r. w Żytomierzu odbyło się seminarium na temat «Nauczanie języka polskiego, jako czynnik harmonizacji stosunków międzynarodowych». To seminarium można podzielić na trzy części. Dalej

Cios dla polskich szkół na Litwie

Mimo nacisków polskich władz i 60 tysięcy podpisów zebranych przez Polaków, których oficjalnie jest na Litwie około 200 tysięcy, prezydent Litwy Dalia Grybauskaitė podpisała ustawę o oświacie, co będzie miało fatalne skutki.

Ustawa ma wejść w życie w lipcu. Od września uczniowie polskich szkół będą się uczyli kilku przedmiotów w języku litewskim. Dotychczas — nawet w czasach ZSRR — wszystkie lekcje odbywały się w języku polskim. Dalej

Перший польський літописець

Діана Побережна навчається у 6 класі Гришковецької гімназії. Дівчинка відвідує заняття у польській суботній школі, де вивчає польську мову, історію та культуру польського народу. Нещодавно Діана стала захоплюватися історією Польщі. Про дві цікаві та значущі події далекого минулого дівчинка вирішила розповісти на сторінках нашої газети.

Перший польський літописець
За часів панування королівської династії Пястів, яка бере свої початки від польського старовинного князівського роду, освіта та наука зосереджувалась при монастирях і церквах. Навчання відбувалося латинською мовою, яка у той час була поширена серед освічених верств населення, а також нею відправлялися святі меси в костелах. Dalej

Казимир Великий

Володимир Галецький навчається у 7 класі Гуманітарної гімназії № 2 м. Бердичева. Вже чотири роки він відвідує Суботню Польську Школу, де з великим зацікавленням вивчає історію Польщі. На сторінках «Мозаїки Бердичівської» він хоче розповісти про славного польського короля, який вніс вагомий вклад в процвітання рідної держави. Свої знання Володимир набув на заняттях у Польській Школі. Юний історик любить багато читати і мріє написати власну наукову працю про минуле нашого народу.

Казимир Великий
Син Владислава Локєтека, Казимир, відразу після смерті батька коронувався у Вавельському кафедральному соборі в Кракові. Після вступу на престол, отримав Польщу маленькою, слабкою і розореною війнами. Казимир повинен був перш за все забезпечити мир, для того щоб підняти країну з руїн і відродити її економіку. Також він мав намір повернути ті землі, які ще не були приєднані до Польського Королівства. Dalej

Владислав Локєтек та об'єднання Польщі

Катерина Разгонова вже чотири роки відвідує Суботню Польську Школу при Бердичівському Відділенні Спілки поляків України. Ще навчаючись у школі дівчина стала захоплюватися історією Польщі. Зараз вона студентка Житомирського Державного Університету ім. І. Франка. Але надалі відвідує заняття у Польській Школі, де продовжує вдосконалювати знання польської мови, історії та культури. Свій невеликий історичний нарис Катя скеровує до юних любителів історії.

Владислав Локєтек та об'єднання Польщі
Видатним польським можновладцем, якому вдалося об'єднати більшу частину польських земель, був Владислав Локєтек, князь ленчицький та куявський, прозваний Локєтком через свій невисокий зріст. Dalej