Відголоски минулого
Минуле визначає наше майбутнє…
Минають дні, місяці, роки. У вирі часу гине пам’ять про події, людей, місця, архітектурні шедеври. Скільки пам’яток не зберіглося до наших днів! А скільки людей цікавляться давниною, минулим краю, міста, власної родини? На жаль, дуже мало. Чи наше суспільство шанує пам’ять про своїх предків? Щоб дати відповідь на це запитання, треба відвідати бердичівське історичне кладовище по вул. Пушкіна (зараз вул. Григорія Сковороди).
У свій час це кладовище було поділене на католицький і православний сектори. Після ІІ Світової війни тут з’являється військовий сектор, де переважно поховані воїни радянської армії, які загинули під час визволення Бердичева від гітлерівців наприкінці 1943 — початку 1944 років. Dalej
Ogłoszenie
o rekrutacji uczestników do Przedsięwzięcia
Ogłoszenie
z dnia 21 lipca 2025 r.
o rekrutacji uczestników do Przedsięwzięcia
pn. „Utworzenie Centrum Wsparcia na rzecz aktywizacji Polonii w zakresie pozyskiwania środków publicznych” realizowanego przez Fundację „Wolność i Demokracja” w ramach naboru pn. „Minigranty. Koncepcja wspierająca strategiczne kierunki działalności Instytutu Rozwoju Języka Polskiego na lata 2025—2030”
Ogłaszający
Ogłaszającym jest Prezes Fundacji „Wolność i Demokracja”.
Uprawnieni do udziału w przedsięwzięciu i warunki udziału w Przedsięwzięciu
Uprawnionymi podmiotami są:
polonijne lub polskie za granicą organizacje pozarządowe dysponujące niewielkim doświadczeniem,
osoby fizyczne spośród Polonii i Polaków za granicą,
grupy społeczności polonijnej lub polskiej za granicą złożone z co najmniej trzech osób.
Liczba uczestników: 200 osób
Warunkiem udziału w przedsięwzięciu jest zakwalifikowanie w procesie rekrutacji.
Termin i miejsce naboru zgłoszeń
Zgłoszenia przyjmowane są w dn. od 21 lipca 2025 roku do 4 sierpnia 2025 roku (do godz. 23:59czasu warszawskiego), wyłącznie w formie elektronicznej za pośrednictwem formularza JOTFORM udostępnionego pod adresem: https://eu-submit.jotform.com/252002851038043
Program Przedsięwzięcia
Szkolenie z zakresu przygotowania, zarządzania i rozliczenia projektu (20 godzin on-line)
Przygotowanie projektu przy wsparciu ekspertów (10 godzin wsparcia)
Udział w konkursie regrantingowym, realizacja projektu, rozliczenie.
Zakres merytoryczny Przedsięwzięcia dostępny jest na stronie:
https://wid.org.pl/co-robimy/centrum-wsparciadla- polonii-i-polakow-za-granica/
Program koncepcji MINIGRANTY Instytutu Rozwoju Języka Polskiego dostępny jest na stronie https://www.gov.pl/web/irjp/minigranty
Informacja o finansowaniu przedsięwzięcia
Przedsięwzięcie finansowane jest przez Instytut Rozwoju Języka Polskiego im. Świętego Maksymiliana Marii Kolbego ze środków budżetu Państwa.
Szczegółowe informacje
Szczegółowe informacje dotyczące rekrutacji znajdują się w Regulaminie rekrutacji uczestników do przedsięwzięcia pn. „Utworzenie Centrum Wsparcia na rzecz aktywizacji Polonii w zakresie pozyskiwania środków publicznych” stanowiącym załącznik do niniejszego ogłoszenia.
O projekcie Ogłoszenie o rekrutacji uczestników do Przedsięwzięcia Regulamin rekrutacji uczestników przedsęwzięcia
Mozaika w PDF
_2025_r.webp "Mozaika Berdyczowska w PDF")
Numer 2 (161) 2025 r. Mozaiki Berdyczowskiej dostępny po pobrania w formacie PDF. Pobierz (34,4 MB)
Mozaika w PDF
_2025_r.webp "Mozaika Berdyczowska w PDF")
Numer 1 (160) 2025 r. Mozaiki Berdyczowskiej dostępny po pobrania w formacie PDF. Pobierz (18,4 MB)
З історії житомирської католицької громади
В 20-ті роки минулого століття церква стояла в опозиції до радянської влади. Особливо непримиренним до неї було католицьке духовенство, яке підтримувалося молодою польською державою. Для московських властей це було небезпечним, бо серед місцевих поляків ксьондзи користувалися великим авторитетом, й тому могли істотно впливати на свідомість і поведінку численної польської діаспори в прикордонних районах. А це робило становище більшовиків хитким і ненадійним. Тому Кремль вимагав від своїх спецслужб оперативних і дієвих заходів, аби паралізувати вплив католицької церкви і ксьондзів.
Найбільше Москву турбував Волинський (Житомирський) округ з найчисельнішою громадою поляків. На них звернуло свою увагу всесильне ГПУ — таємна жандармерія більшовиків. В 1923 році воно розробило операцію, що мала б відокремити місцевих ксьондзів від Польщі й добитися від них нейтралітету в ставленні до московської влади. Dalej
Mozaika w PDF
Numer 4 (159)
_2024_r.webp "Mozaika Berdyczowska w PDF")
Numer 4 (159) 2024 r. Mozaiki Berdyczowskiej dostępny po pobrania w formacie PDF. Pobierz (9,3 MB)
Mozaika w PDF
Numer 3 (158)
_2024_r.webp "Mozaika Berdyczowska w PDF")
Numer 3 (158) 2024 r. Mozaiki Berdyczowskiej dostępny po pobrania w formacie PDF. Pobierz (14,2 MB)
Berdyczowskie spotkania
Relacje z podróży. Berdyczów
Straszliwa wojna Rosji przeciwko Ukrainie niesie śmierć i zniszczenie. W wyniku ataków rakietowych, w których rosyjscy barbarzyńcy wykorzystują drony kamikadze, rakiety manewrujące i balistyczne, ucierpiało wiele ukraińskich miast, również Berdyczów. O tym, jak się zmienił, pisze Izabela Rozdolska, berdyczowianka na uchodźstwie.
Ukraina od dwóch i pół roku walczy z rosyjskim najeźdźcą. Wojna zmusiła wielu ludzi do opuszczenia kraju, w tym i mnie. Teraz mieszkam w Niemczech. Dziś Niemcy to państwo wielonarodowe, które udzieliło schronienia setkom tysięcy pozbawionych środków do życia ludzi z różnych krajów świata. Mieszka tu wielu Ukraińców, którzy od czasu do czasu jadą na Ukrainę, bo kontakt nie został utracony i jest nadzieja na zakończenie wojny i powrót do ojczyzny. Dalej
Бердичівські зустрічі
В гостях у рідного міста
Рідна Україна вже два з половиною роки відбивається від потворного москаля. Війна примусила багатьох людей виїхати, серед яких опинилася і я. Зараз живу у Німеччині. Німеччина сьогодні — це багатонаціональна держава, яка прихистила сотні тисяч знедолених людей з різних країн світу. Тут проживає немало українців, які час від часу їздять в Україну, бо зв’язки не втрачені, і жевріє надія на закінчення війни та повернення на Батьківщину. Я не була вдома понад рік. Бердичів зустрів мене гарною серпневою погодою. На перший погляд нічого не змінилося. Але здивував зруйнований центр міста, коло універмагу проїжджа частина вулиці була розкопана і після заміни водогінних труб зруйнований асфальт так і не відновили. Дорога по вул. Шевченка повністю знищена. Відновлення інфраструктури не проводиться. За період, поки я перебувала за кордоном, безгосподарність нашої влади нікуди не поділася.
На Центральній площі вирує життя, але не таке, як раніше. Тут прогулюється багато поранених військових, які проходять реабілітацію у військовому шпиталі. Переважно це молоді хлопці і чоловіки, кремезні, привабливі, щасливі, від того, що не сидять в окопах. Дехто з них пересувається на інвалідному візку, дехто ходить на милицях. У багатьох встановлені на руках і ногах апарати Єлизарова. Це «щасливчики», бо лікарям вдалося зберегти їхні кінцівки. А ті, що пересуваються на візках, часто не мають ніг або рук, і цим хлопцям потрібно звикати до життя після ампутації. Тим не менше вони радіють життю, з задоволенням п’ють каву і спілкуються між собою.
З’явилося багато переселенців зі східних регіонів України. Внаслідок цього у місті побільшало дорогих іномарок, зросла кількість магазинів, кав’ярень, аптек, торгових кіосків, невеличких підприємств. Переселенці відкривають свій бізнес, і це позитивно впливає на розвиток економіки міста. Життя вирує, незважаючи на війну та постійні повітряні тривоги, на які люди просто вже не звертають уваги. Мабуть звикли. Dalej
