Владислав Локєтек та об'єднання Польщі
Катерина Разгонова вже чотири роки відвідує Суботню Польську Школу при Бердичівському Відділенні Спілки поляків України. Ще навчаючись у школі дівчина стала захоплюватися історією Польщі. Зараз вона студентка Житомирського Державного Університету ім. І. Франка. Але надалі відвідує заняття у Польській Школі, де продовжує вдосконалювати знання польської мови, історії та культури. Свій невеликий історичний нарис Катя скеровує до юних любителів історії.
Владислав Локєтек та об'єднання Польщі
Видатним польським можновладцем, якому вдалося об'єднати більшу частину польських земель, був Владислав Локєтек, князь ленчицький та куявський, прозваний Локєтком через свій невисокий зріст.
Більше двадцяти років, докладаючи великих зусиль, він боровся з ворогами задля досягнення своєї мети.
Після трагічної загибелі Пшемисла ІІ великополяни віддали Локєтеку свій трон. Однак чеський король Вацлав ІІ силою захопив територію Великопольщі і оголосив себе її королем. Після цього фактично уся Польща опинилася під владою чехів. Владислав Локєтек був змушений втікати за кордон. Він направився до Риму, шукаючи підтримки папи. Потім подався до Угорщини, де знайшов допомогу угорського короля.
Через кілька років князь Владислав повернувся до Польщі з угорським військом. Польське населення його підтримало, оскільки панування чехів лягло важким тягарем на плечі народу. Після довготривалих битв Локєтек відвоював Малопольщу. Невдовзі після цих подій помирає чеський король Вацлав ІІ, а згодом його син і єдиний спадкоємець — Вацлав ІІІ.
Відправившись у Помор'я, князь Владислав облаштував там польські залоги у Гданську та інших містах. Однак це не завадило захопленню Помор'я Брандербургією та Тевтонським Орденом. У Гданську хрестоносці жорстоко, по звірячому винищили польське населення...
Правлінням польського князя були незадоволенні німецькі міщани у Кракові. Піднявши бунт, вони змусили Локєтека відреагувати: Владислав придушив бунт та розправився з його ватажками.
Навівши лад у Малопольщі, Локєтек скеровується до Великопольщі і приєднує її до своїх земель. Відокремленими від Польщі ще залишалися Сілезія, Помор'я та Мазовія. Східне Помор'я належала Тевтонському Ордену, а західне — місцевим князям. Мазовія була незалежною і мазовецькі князі з династії Пястів були прихильні до Владислава.
Владислав Локєтек коронувався на польського короля у Кракові 1320 року. Його правлінню не судилося бути спокійним. Проти Польщі, землі якої після двохсотрічного розділу нарешті були об'єднані, заключили союз Чехія і Тевтонський Орден. Їхні війська вторглися на польську територію. Однак чеським військам не вдалося здобути прикордонні фортеці, а хрестоносці ж пограбували та спустошили усю Великопольщу. Їм не вдалося оволодіти лише містом Познань. У 1331 році, коли загарбники поверталися з походу, Владислав Локєтек завдав їм поразки у битві під Пловцями.
Катерина Разгонова,
студентка ЖДУ імені І. Франка
