Вивчаємо наш край

Екскурсія у м. Житомир

Наближається до кінця третій навчальний рік у Суботній Польській Школі. Крім навчальних занять тут організовуються також виїзні екскурсії по історичних місцях нашого регіону, де ще можна віднайти сліди поляків, що протягом багатьох століть проживали на цій землі. Так 8 травня Бердичівським Відділенням Спілки Поляків України була організована екскурсія у м. Житомир. Чудова погода сприяла недалекій, але цікавій подорожі.

До 1793 р. Житомир належав до «столичних» міст Польщі, він був центром Київського воєводства від 1686 р., своєрідною столицею, залишивши назву Київського воєводства з історичних міркувань. З того часу починається швидкий розвиток досі невеликого містечка.

Кожен з нас рідко задумується над тим, що події минулого, про які ми можемо дізнатися лише із підручників історії та наукових статей, відбувалися саме на нашій землі: у нашому місті, селі, області. Ми сприймаємо історію, як явище глобальне, котре мало стосується нас особисто. Але це зовсім не так. З подорожі-екскурсії можна довідатися багато дивовижного та цікавого про нас самих, долю людей, які жили у цьому регіоні, про наших близьких та знайомих. Наша група вирушила у подорож з метою відвідати житомирське католицьке кладовище, якому присвячена монографія відомого краєзнавця та науковця Володимира Олеговича Єршова, нещодавно опублікована у «Мозаїці Бердичівській». Саме автор цієї наукової праці став нашим гідом по Житомиру, по місту з багатим історичним минулим. Наш обласний центр тісно пов’язаний з біографіями багатьох видатних поляків, українців, росіян, євреїв та інших відомих особистостей. Про історичний колорит Житомира свідчить відомий католицький цвинтар, який знаходиться на Мальованці (одна з дільниць міста). Сьогодні він залишається одним із найстаріших польських некрополів України нарівні з відомим Личаківським у Львові.

Кладовище знане родинними похованнями відомих в польському середовищі шляхетних династій Домбровських, Монюшко, Чацьких.

Групу екскурсантів з Бердичева Володимир Єршов спочатку коротко познайомив з історією походження міста, показав місце, де колись стояв величний міський замок (на жаль не зберігся). Потім присутні відвідали пам'ятник сакральної архітектури, кафедральний костел св. Софії, після чого поїхали на католицький цвинтар. Володимир Олегович детально розповів про особливості розміщення кладовищ, дав характеристику архітектурі могильних пам'ятників, пояснив символіку скульптурних оздоб та закладання усипальниць. Було цікаво дізнатися, яким чином по могильним пам'ятникам можна дізнатися про соціальний стан небіжчика та його родини. Пан Єршов познайомив також присутніх з біографіями багатьох похованих тут відомих людей. Адже на цьому цвинтарі знайшли вічний спочинок такі особистості, як Едвард Маріан Галлі (1816–1893) — відомий письменник, лікар, вчений; Ян Прусіновський (1818–1892) — досконалий адвокат; Леон Ліпковський (1802–1886) — співвласник Книжково-Видавничого Товариства; Юліуш Зарембськой (1854–1885) — всесвітньо відомий піаніст-віртуоз та багато інших видатних громадян міста Житомира. Присутніх вразила розповідь Володимира Єршова про трагічну долю ксьондза Анджея Федуковича (1885–1925), якого довели до самоспалення органи ГПУ. Багато цікавого ми дізналися від нашого гіда також з історії регіону, представників культури та інтелігенції, громадських діячів, священників, чиї імена можна прочитати на тутешніх пам’ятниках. Після відвідання цвинтаря ми побували на мальовничому березі ріки Тетерів, де побачили скелю Чацького, (сумне місце самоспалення Анджея Федуковича). Про нашу подорож можна багато написати, бо, дякуючи праці дослідників Волині, інформація про минуле Житомирщини продовжує накопичуватися, і щоб її засвоїти, потрібно організувати ще не одну екскурсію та написати не одну книгу.

Члени Бердичівського Відділення Спілки Поляків України вдячні доценту Державного Університету ім. І. Франка Володимиру Олеговичу Єршову за його натхнену працю гіда, науковця, викладача.

Ізабелла Роздольська