Mozaika Berdyczowska

Перший польський літописець

Діана Побережна навчається у 6 класі Гришковецької гімназії. Дівчинка відвідує заняття у польській суботній школі, де вивчає польську мову, історію та культуру польського народу. Нещодавно Діана стала захоплюватися історією Польщі. Про дві цікаві та значущі події далекого минулого дівчинка вирішила розповісти на сторінках нашої газети.

Перший польський літописець
За часів панування королівської династії Пястів, яка бере свої початки від польського старовинного князівського роду, освіта та наука зосереджувалась при монастирях і церквах. Навчання відбувалося латинською мовою, яка у той час була поширена серед освічених верств населення, а також нею відправлялися святі меси в костелах.

Книги коштували дуже дорого. Їх писали вручну на пергаменті, що виготовлявся з тонко вичиненої шкіри. Деякі найбільш освічені монахи займалися виключно переписуванням книг. Це була дуже кропітка праця, переписування однієї книги тривало іноді кілька років. Книги оздоблювалися та ілюструвалися вручну і мали важкі оправи. Найбільш цінні книги, з метою запобігання крадіжок, прикріплялися міцними ланцюгами до пульпітів та полиць.

У Польщі невдовзі після прийняття християнства при кафедральних соборах та монастирях грамотні ченці вели літописи, записуючи до своїх щоденників відомості про найбільш значущі події. З цих джерел до сьогодні вчені історики черпають інформацію про події минулого. У багатьох країнах з незапам'ятних часів велися літописи, у яких розповідається про історію окремих народів та вчинки відомих людей.

Перший польський літописець жив за панування князя Болеслава Кривоустого. Про цього чоловіка мало що відомо, але сьогодні вчені знають, що він був освіченим монахом іноземного походження. Ніхто точно не знає, з якої країни він прибув до Польщі, та існує припущення, що його батьківщиною була Галлія. Тому в наукових колах його прийнято називати Галлом Анонімом, що означає невідомий гал. Літопис Галла Аноніма розповідає нам про події від часів перших Пястів і аж до панування Болеслава Кривоустого. У своєму літописі Галл возвеличує поляків за мужність та любов до Батьківщини, прославляє вчинки польських князів та королів, а особливо боротьбу Болеслава Хороброго з німцями. Але найбільше літописець цінував Болеслава Кривоустого. Він ретельно описав війни, які провадив князь та його переможні битви. Галл Анонім був щиро прив'язаний до князя, а Польщу полюбив як власну Вітчизну.

Оборона Глогова
Глогів — укріплене місто, підносився на березі Одри недалеко від броду. Останнім часом тут панував оживлений рух: ремонтувалися вали, мешканці міста нагромаджували зброю та їстівні запаси. Всі знали, що Цезар підготував велике військо, щоб завоювати країну князя Болеслава, званого Кривоустим.

Одного дня прибув від нього посланець і повідомив, що цезареве військо зовсім недалеко, але князь Болеслав наказав обороняти замок аж до приходу армії польського правителя. Оборонці міста швидко закінчили ремонт валів та встановили подвійну варту на міських стінах. З тамтешніх околиць прибували люди, щоб сховатися від хрестоносців за мурами Глогова. Через кілька днів до стін міста підтягнулися німці. Вони розташувалися навколо фортеці табором і розпочали будувати метальні машини. Навколо Глогова палали села та хутори землеробців. Німці атакували місто, та його мешканці завзято оборонялися. На валах точилися жорстокі битви, лилася людська кров, вали вкрилися трупами. Але, не зважаючи на численну перевагу, німцям не вдалося вдертися до Глогова.

Після кількох днів безперервних атак, цезар зажадав, щоб оборонці здали Глогів, в противному випадку він погрожував знищити вщент усіх мешканців і саме місто. Поляки відповіли, що їхнім князем є Болеслав Кривоустий, і тому слухатися та повисуватися вони можуть лише йому. Оборонці Глогова попросили у хрестоносців перемир'я, щоб відіслати до князя гінця з запитом, чи дозволить він їм відступити і віддати німцям своє місто. Цезар погодився, але зажадав від міської старшини віддати своїх синів німцям у заложники. З важким серцем захисники міста повинні були виконати вимогу цезаря. Польських хлопчиків забрали до військового табору хрестоносців.

Наступного дня німці, порушивши умову про перемир'я, стали штурмувати міські вали. Поперед себе вони пхали обложні машини, до яких прив'язані були хлопці-заложники.

Розпач огорнула батьків, що стояли на валах. Вони зрозуміли, що цезар обманув їх, сподіваючись, що поляки не захтять ризикувати життям своїх дітей і здадуться. Але оборонці Глогова знали, що у випадку своєї перемоги хрестоносці не пощадять ні старих, ні малих. Тому ще з більшим завзяттям кинулися до бою, не зважаючи, що гинуть їхні власні діти.

Сутички тривали недовго. Одного дня німці зненацька згорнули табір і відступили від стін міста. Виявилося, що князь Болеслав з польськими рицарями вже недалеко, і саме від нього втік Цезар разом зі своїм військом.

Діана Побережна

Podziel się linkiem:

Komentarze

Imię z nazwiskiem
Poczta z małpą
Komentarz
 
Яндекс.Метрика